18-24.10 Кінотека, вхід вільний
ВИСТАВКА: “Передсмертні портрети учасників російсько-української війни, 2023 рік”
Себастьян Плохарський – фотограф, який наважився дослідити закутки душ цивільних осіб, що застрягли в самому серці російсько-української війни. Це надзвичайна виставка, кожен елемент якої сповнений глибини, емпатії та справжньої правди. “Передсмертні портрети учасників російсько-української війни” – це свідчення людської сили перед лицем неймовірної трагедії.
Цю неординарну серію художник розпочав у 2020 році. Перші портрети були створені під час художньо-публіцистичного перформансу “Рожевий вершник – лінія розмежування”. Протягом цих надзвичайних місяців, з жовтня по листопад 2020 року, художник самотужки пройде маршрут так званою лінією розмежування – кордон між Україною та так званою ДНР і ЛНР, підтримуваними Росією.
Його місія полягала не лише в документуванні, а й у підвищенні обізнаності про драматичне становище цивільного населення, яке опинилося в пастці в зоні бойових дій. У 2020 році, хоча російсько-українська війна на той час була в розпалі, люди, що живуть на цих територіях, були виключені та забуті світом. Під час цієї подорожі були створені десятки портретів, які згодом виставлялися в таких містах, як Глазго, Торунь і Варшава під назвою “Лавка”. Ця робота стала одночасно результатом абсурдності реальності та експериментальним роздумом про природу людини в сучасному світі.
Після подій 24 лютого 2022 року Себастьян Плохарський продовжив свій проект, цього разу зосередившись на мешканцях прифронтової смуги. Ці люди з різних причин вирішили залишитися в своїх будинках і сховатися в підвалах під час повномасштабного російського вторгнення. Це мешканці таких міст, як Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Солдатське, Бахмут – місць, які зараз окуповані Росією.
Портрети цих людей були представлені на виставках “Ритм виживання” та “Я залишаюся тут!” під час 7-го Україна! Кінофестиваль у Варшаві у 2022 році. Ці роботи намагалися переосмислити поняття “дім”, запитуючи, чи це лише чотири стіни, земля, чи, можливо, це наша сім’я і наше відчуття безпеки.
У 2023 році Себастьян продовжує свою роботу як режисер-документаліст і волонтер, все ще працюючи у прифронтовій зоні на сході України. Його остання серія портретів зображує мешканців, яких художник особисто намагався евакуювати з лінії фронту. Проте всі вони відмовилися, обравши життя в зоні бойових дій, віддавши своє життя воєнній рулетці.
Серія “Передсмертні портрети мешканців російсько-української війни” віддає данину пам’яті цивільному населенню, яке досі виживає в зонах бойових дій. Для цих людей щоденна боротьба за виживання означає відсутність доступу до мобільних телефонів, електрики, їжі та води. З кожним із цих людей художник нав’язав дружні стосунки і намагається регулярно їх відвідувати. Він вірить, що в майбутньому зможе знайти і задокументувати долю кожної людини, чий портрет він зробив, незалежно від того, чи живе вона на українській території, чи на нині окупованих територіях.
Завдяки авторській роботі “Передсмертні портрети учасників російсько-української війни” стають голосом для тих, хто не має голосу. Ці портрети відображають силу людського духу, мужність і рішучість цивільного населення, яке все ще перебуває в тіні війни. Це не просто фотовиставка, це нагадування про нашу спільну людську відповідальність за тих, хто живе в тіні конфлікту.
Сьогодні у прифронтовій зоні (до 10 км) на сході України все ще проживають сотні тисяч цивільних осіб, переважно зрілого та похилого віку. Вони не хочуть залишати свої землі та роками збудовані будинки і ферми. Їм необхідно продовжувати надавати особливу гуманітарну допомогу.
Себастьян Плохарський, 1983 року народження, – цифровий художник, режисер і фотограф з Торуня, який з 2015 року присвятив себе соціально-документальній роботі під час російської агресії проти України у своєму незалежному проекті MakeCoffeeNotWar.info. З 24 лютого 2022 року він безперервно присвячує себе роботі документаліста, військового кореспондента, а також волонтера та допомагає з евакуацією з фронту, місія якого полягає в евакуації мешканців та наданні гуманітарної допомоги. Він продовжує свою роботу на сході України донині