ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
Київ, кінець XIX століття. Свирид Голохвостий – заборгований перукар, денді та хвалько, який намагається видавати себе за світську та освічену людину. Порятунком від фінансової катастрофи має стати шлюб з Пронею Прокопівною, дочкою заможних міщан, чия родина пропонує значний посаг. Проблема в тому, що водночас Свирид намагається завоювати серце вродливої Галі. Подвійні залицяння швидко призводять до низки комічних непорозумінь. Фільм Віктора Іванова, знятий за п’єсою Михайла Старицького, став одним із класиків українського кіно. Барвиста галерея персонажів, гумор, музика та образ давнього київського Подолу поєднуються тут із сатирою на соціальні прагнення, снобізм та мовні пози.
Фільм був створений спочатку українською мовою, а манера мовлення Голохвостого – який послуговується суржиком – є важливим елементом характеристики героя та сатири. Після успіху фільму була підготовлена російськомовна версія, яка десятиліттями широко розповсюджувалася, тоді як оригінальна українська звукова доріжка вважалася втраченою. Її знайшли у 2013 році в Маріуполі.
«За двома зайцями» посідає 17-те місце у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, підготовленому Національним центром Олександра Довженка.
Жанр: музична комедія
Режисер, сценарист: Віктор Іванов
За мотивами: комедії Михайла Старицького «За двома зайцями»
Оператор: Вадим Іллєнко
Монтаж: Варвара Бондіна
Музика: Вадим Гомоляка
Сценографія: Йосип Юцевич
У ролях: Олег Борисов, Маргарита Криницина, Микола Яковченко, Ганна Кушніренко, Нонна Копержинська, Наталія Наум, Анатолій Юрченко, Костянтин Єршов, Таїсія Литвиненко, Ольга Вікландт
Виробництво: Кіностудія ім. Олександра Довженка
Мова: українська
Субтитри: польські
Країна / рік / час: Україна (СРСР) / 1961 / 77’
Віктор Іванов
Режисер
Віктор Іванов (1909–1981) – український кінорежисер і сценарист. Навчався режисури в московському ВДІКу, де здобував освіту під керівництвом Сергія Ейзенштейна. У своїй творчості охоче звертався до комедії та класики української літератури. Режисерував, зокрема, «Шельменко-денщик» (1957), «Сто тисяч» (1958), «Ключі від неба» (1965) та «Веселі Жабокричі» (1973). Його найвідомішим твором залишається «За двома зайцями», до якого він також написав сценарій. У 1974 році отримав звання Заслуженого діяча мистецтв Української РСР.
